Ангелів душі розправили крила,
полинуло з неба зимовеє диво.

Це диво зимове, чарівно-казкове,
нам сніг навіває лагідну втому.

І ласка небесна обійме за плечі,
до Бога пригорне у цей тихий вечір.

Завіє заметом, відніме в нас горе,
утонуть печалі у білому морі.

Полишить під снігом нездійснені мрії,
наповнить дарунком нової надії.

А душу підхопить на руки світанок,
і з подихом Сонця зустріне нас ранок.

@темы: стихи (мои)